Танцювальна вистава з використанням жестової мови
за мотивами текстів Олівії Ленґ
В свою чергу всі, хто бували в Харкові, жили тут чи працювали знають, що цим містом блукає привид утопії. Нам неабияк близька ідея химерного парадизу, раю з садами, повними краси та потенціалу. Ідея втрати свого раю, вигнання та повернення через важку роботу та боротьбу.
Авторську електронну музику до вистави створила композиторка Альона КОМА, використовуючи, зокрема звуки нашого саду та нашої спільної роботи.
Ми прагнули створити виставу, яка втілила в себе ідею дбайливості та плекання спільного простору: між нами, в театрі, в нашому саду чи в місті. В ситуації непевності в майбутньому та постіній загрозі втрати того, що любиш, виникає жагуча потреба укорінюватися, будувати мережі та чіплятися за землю.
Тут зʼявляється текст Олівії Ленґ та образ саду — простір водночас реальний та утопічний, де ми можемо перебувати в теперішньому та плекати фантазії про майбутнє, де можна як працювати, так і відпочити.
пише Олівія Ленґ
Всяким садом блукає привид раюВсякою утопією блукає привид саду
На відміну від утопічного райського саду, в нашому саду є місце і для смерті.
Нещодавно ми театральною командою посадили наш невеличкий садочок на подвір‘ї театру.
Тож ми плануємо бути тут, щоб дбати та побачити, як він буде рости та квітнути.
Тут ми лише частково маємо контроль над реальністю, можемо планувати, але разом із тим не можемо бути певні, яка із насінин проросте, яка рослина приживеться.
Олівія Ленґ називає сад антитезою війні та вважає його одним зі способів опору. Попри жаску реальність, ми здатні створювати разом місце безпеки, насолоди та спокою. Місце, де ми будемо завжди і яке буде тут після нас, квітнути та приносити нові плоди.
Ленґ пише про сад як про кросвидову екосистему співіснування, вічно мінливий, рухливий, прогресивний та плідний, простір культивації, який потребує, щоб про нього дбали.
Ми теж хочемо жити в такій екосистемі і таким ми прагнемо бачити і наше суспільство та спільний простір — більш рівним, включеним та доступним, «де тягарі та блага розподілені більш рівномірно».
Ми також цьому вчимося, робимо кроки до безбар‘єрності в театрі, тож наша вистава включає жестову мову.
Ми звертаємося до мови тіла, бо саме тілами ми зчитуємо природні ландшафти та співтворимо сучасні ландшафти наших міст.
Через танець та рух, власними тілами ми створимо наш реалістично-утопічний образ саду. Держави-саду, нашої версії едему та раю з прекрасними квітучими деревами, над яким сьогодні літають ворожі ракети та дрони.
Прем'єра — 28 вересня 2025Тривалість — 1 година 15 хвилин
Some People (вул. Іванівська, 1)
Для військових вхід на вистави — вільний. Напишіть нам у соцмережі, щоб забронювати квиточок.
Мова вистави: українська жестова мова з субтитрами.У виставі присутні гучні звуки та вібрації.Після запізнення на 15+ хв вхід до зали буде неможливим.
00 листопада
ХАРКІВ
19:00
Some People
...............................
..................